У Gremi Personal розповіли, чи важко українським підприємцям закріпитися на європейському ринку

Фото: Pexels

Український бізнес у Європі поки не має багато шансів на стабільний довгостроковий розвиток, адже не до кінця розуміє правила комунікаційної стратегії та бізнес-розвитку на європейському ринку. Про це заявила Ірина Сєрова, CBDO міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal, передає ІА «Ре-Інформ».

За даними Аналітичного центру Gremi Personal, з початку повномасштабного вторгнення лише у Польщі українці заснували понад 100 тисяч підприємств, у Чехії — майже 17 тисяч, а у Литві громадянам України належить приблизно 2,6 тисячі бізнесів.

Однак статистика свідчить про те, що багато з них закриваються вже протягом першого року роботи. Після стрімкого старту перед українськими підприємцями у ЄС постають типові виклики: комунікаційний бар’єр, складна бюрократія, відсутність розуміння місцевих бізнес-процесів і, головне, навичок крос-культурної комунікації — уміння говорити мовою європейського клієнта, партнера і суспільства, в якому бренд планує розвиватися.

«Довгостроковому розвитку українського бізнесу в Європі заважає не протекціонізм, не політика. Усе чесно: ми просто не розуміємо «мови» гри. Ані бізнес, ані його маркетинг і бізнес-девелопмент. Ми можемо бути швидшими, яскравішими і креативнішими, але для європейця це не те, до чого він звик. А те, чого не розумієш, — відкидаєш», — пояснила Ірина Сєрова.

За словами експертки, проблема часто не у продукті, а в тому, як він подається. Європейська культура комунікації та маркетингу переважно спирається на логіку, послідовність і довіру, а український бізнес часто говорить мовою емоцій, енергії та ентузіазму.

«Коли європейський партнер чує обіцянку зробимо швидше й дешевше, він не захоплюється, він насторожується. Для нього це звучить як ризик, а не як перевага», — зазначила фахівчиня.

Типовий приклад — комунікація  українських компаній на міжнародних виставках.

«Стандартні слогани, усміхнені дівчата на стендах і важливі чоловіки. На словах — енергія, швидкість, обіцянки. Але до них підходять європейські  бізнесмени, спокійні, уважні до деталей, і ставлять конкретні запитання про гарантії, дистриб’юторську мережу, ESG, європейську сертифікацію продукції. І часто відповідей немає. Є лише ентузіазм. А для європейця дешевше і швидше — це не перевага, а тривожний сигнал», — додала Ірина Сєрова.

Крос-культурна комунікація, підкреслює експертка, це не про переклад чи адаптацію слоганів, а про розуміння цінностей, сигналів і контекстів, які сприймає іноземна аудиторія. Європейський споживач мислить через сталість, довіру і репутацію, український — через імпульс, результат і швидкість.

«Це дві різні системи координат. Якщо бренд не навчився перекладати власну енергію зрозумілою мовою для європейців, він неминуче програє навіть із найкращим продуктом. Наприклад, найгіршим рішення є виходити на ринок Європи під супровід українських маркетологів, у яких немає досвіду реалізації локальних бізнес-проєктів у Європі», —  зазначила експертка.

Вона вважає, що українським компаніям варто інвестувати не лише в маркетинг, а й у розвиток компетенцій міжкультурної комунікації — навчати команди, як презентувати бренд, як вибудовувати tone of voice, як працювати з бізнес-клієнтами з різних культур.

«Те, що в Україні вважається проявом відкритості, у Німеччині може сприйматися як фамільярність. Те, що здається гнучкістю, у Британії може виглядати як відсутність стратегії. Ми часто не завжди розуміємо, як мислить європейський споживач навіть у найближчих країнах, таких як Польща, Чехія чи Румунія. І доки не навчимося цьому — програватимемо знову і знову. Реально двері відкриті лише для тих, хто готовий вчитися, перебудовувати мислення і говорити мовою європейського споживача», — підсумувала Ірина Сєрова.

Раніше ми повідомляли, що Україна та Польща підписали лист про наміри щодо співпраці у сфері ОПК.

Share Share