5 міфів про кібербулінг та цькування: як вчасно розпізнати загрозу та діяти

Булінг і кібербулінг — це серйозна проблема, яку не можна ігнорувати або виправдовувати «дитячими жартами». Аби допомогти батькам, вчителям та дітям вчасно розпізнати загрозу і зрозуміти алгоритм дій, фахівці зібрали п’ять найпоширеніших міфів про цькування, які часто заважають захистити постраждалих.

Про це повідомляють Безоплатна правнича допомога та ДІйМО – Офіс дітей та молоді, передає «Ре-Інформ».

Міф 1: Булінг — це звичайна сварка

У суспільстві досі існує думка, що булінг — це просто жарти або конфлікт між дітьми. Проте фахівці наголошують: цькування завжди передбачає систематичність і нерівність сил. Якщо під час звичайного конфлікту обидві сторони здатні себе захистити, то при булінгу постраждалий не може зробити цього самостійно.

Міф 2: Кібербулінг не такий небезпечний, як фізичний

Багато хто вважає, що віртуальне цькування менш травматичне, оскільки це «просто слова в інтернеті». Насправді ж кібербулінг триває цілодобово, його бачить значно ширша аудиторія, а сліди в мережі залишаються надовго. Усе це може завдати дитині глибокої психологічної травми.

Міф 3: Кривдника треба просто ігнорувати

Порада «не звертай уваги, і він відстане» у випадку булінгу виявляється неефективною. Агресор сприймає ігнорування як слабкість і лише продовжує свій тиск. Єдиний правильний вихід — це чітка фіксація доказів, блокування кривдника в мережі та звернення до дорослих або поліції.

Міф 4: Діти мають самі розбиратися у своїх стосунках

Хибною є і думка про те, що дітям не потрібна допомога ззовні. Дитина часто не здатна зупинити цькування самотужки, тому втручання батьків, вчителів та психологів є обов’язковим кроком для вирішення проблеми.

Міф 5: За кібербулінг не карають

Дехто переконаний, що за цькування в анонімних чатах чи соцмережах немає відповідальності. Однак українське законодавство чітко працює в цьому напрямку: за статтею 173-4 КУпАП за булінг та кібербулінг передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів або громадських робіт. Головна умова для притягнення до відповідальності — наявність зібраних доказів.

Окрім того, важливо пам’ятати, що булінг не обмежується лише стінами школи — він може відбуватися і поза нею. Правозахисники закликають: якщо ви стали свідком цькування або стикнулися з ним особисто, не мовчіть. Фіксуйте такі випадки, звертайтеся по допомогу та обов’язково підтримуйте тих, хто поруч і потребує захисту.

Нагадаємо, з 11 серпня 2026 року в Україні діє оновлений Порядок реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки № 961, відтепер школи зобов’язані реагувати не лише на підтверджене систематичне цькування, а й на будь-які найменші прояви чи ознаки насильства в колективі.

Share Share