20 червня — Всесвітній день біженців

Ми знаємо про це явище не з новинних стрічок чи телесюжетів. На жаль. Декілька мільйонів наших співгромадян через кремлівську агресію вимушено опинилися за межами рідної держави або перемістилися до безпечніших районів усередині країни. Масштаби цього вимушеного переселення вражають. Такої кількості біженців Європа не бачила з років Другої світової війни. Практично кожну українську родину так чи інакше торкнувся цей досвід утечі від біди – від колишньої стабільності у невідомість.

За даними Мінреінтеграції, станом на 14 червня в нашій країні зареєстровано 4 232 394 внутрішньо переміщених осіб. А за даними УВКБ ООН, отриманими від національних органів влади та зібраними УВКБ ООН, щонайменше 4,8 мільйона біженців з України було у червні зафіксовано по всій Європі.

Українська влада з перших годин  відкритого російського нападу почала роботу над забезпеченням всіх вимушено переміщених громадян належними умовами. Гуманітарні коридори евакуації, забезпечення продуктами і медикаментами, допомога з прихистком. До справи підтримки українських біженців долучилося багато волонтерів – як місцевих, так і закордонних.

Зараз десятки держав світу надають нашим співгромадянам тимчасове житло, фінансову підтримку, пільги в побуті та у працевлаштуванні, адаптації, навчанні й лікуванні. Ми вдячні нашим друзям на всіх континентах, звідки простягнулася рука допомоги українцям: з Польщі, Чехії, Німеччини, Італії, Нідерландів, Канади, США, Румунії, Молдові, Угорщини, Словаччини – й багатьох інших держав, що прихистили біженців від російської агресії.

Втім, українці вірять, що скоро прийде час повертатися. І багато хто це вже зробив. Потік на в’їзд до України довгий час перевищує показники виїзду за кордон. Більша частина наших біженців прагнуть додому, щойно закінчиться війна.

Share Share