Все про українців на Батьківщині й за кордоном
ВАЖЛИВО

Як отримати направлення на лікування за кордоном після поранення: що варто знати

24 Липня 2025, 14:00

Фото ілюстративне: Depositphotos

У разі поранення або тяжкої травми, отриманої під час проходження військової служби, військовослужбовці можуть бути скеровані на лікування чи реабілітацію за кордон. Про це повідомляє ІА «Ре-Інформ» з посиланням на Міністерство юстиції України.

Кого можуть направити на лікування за кордон та за яких умов

Особи зі складу сил оборони та безпеки, які зазнали поранень унаслідок збройної агресії проти України, мають право на лікування або реабілітацію за кордоном.

Це можливо за наявності таких документів:

  • висновку про необхідність направлення на лікування за кордон;
  • повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу «Система раннього попередження та реагування» (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни – члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування.

Ініціювати направлення має медичний заклад, де проходить лікування чи реабілітацію захисник, чи захисниця.

Які документи для лікування військового за кордоном має підготувати заклад охорони здоров’я

Щоб захисник чи захисниця змогли виїхати за кордон на лікування заклад охорони здоров’я повинен підготувати низку документів, зокрема:

  • згода військовослужбовця або його законного представника на лікування за кордоном з наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;
  • згода на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров’я відповідно до законодавства у довільній формі;
  • виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
  • висновок про необхідність направлення на лікування за кордон.

Висновок щодо необхідності лікування за кордоном готує заклад охорони здоров’я де захисник або захисниця перебуває на лікуванні та/або реабілітації. Документ повинен мати підпис керівника закладу та лікуючого лікаря, визначеним керівником цього закладу або уповноваженою на прийняття відповідних рішень особою.

Заклад, в якому захисник або захисниця перебуває на лікуванні або реабілітації, формує та надсилає до державного органу, що входить до складу сектору безпеки та оборони, в якому проходить службу захисник України такі документи:

  • перелік захисників України, щодо яких наявні висновки про необхідність направлення на лікування за кордон, із зазначенням діагнозу/діагнозів та ускладнень відповідно до НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я»;
  • документи на кожного захисника України, щодо якого наявний висновок про необхідність направлення на лікування за кордон.

Після чого державний орган впродовж 3 днів повинен надіслати на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями всіх документів, в результаті чого згодом готується дозвіл на виїзд за кордон.

Тривалість лікування за кордоном

Загальний час перебування за кордоном на лікуванні не може перевищувати 12 місяців підряд. В цей час також входить очікування між операціями та переїздами між клініками.

Необхідні документи для перетину кордону

Якщо поранений військовослужбовець виїжджає за кордон під час воєнного стану, повинен мати при собі такі документи:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • паспорт громадянина України (за їх відсутності — документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);
  • висновок про необхідність направлення особи на лікування за кордон;
  • лист МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

В таких випадках виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, чоловіка або дружини, дитини, у тому числі усиновленої).

Раніше ми повідомляли про роль нотаріуса у правовому супроводі ветеранів та осіб з інвалідністю.