Як уникнути проблем у чужій країні: правила життя для переселенців

Кілька мільйонів українців досі залишаються під прихистком європейських держав. Там їм серйозно допомагають, проте не слід забувати про власну безпеку. Як краще поводитися і куди звертатися у разі неприємностей біженцю від війни, який перебуває за кордоном, розбиралися журналісти сайту Оbozrevatel, передає РеІнформ.

1. Зареєструйтеся в системі ДРУГ
МЗС України радить громадянам, які виїжджають за кордон, безплатно зареєструватися в системі ДРУГ, що дозволяє нашим консульським установам залишатися на зв’язку з українцями.

Переваги реєстрації:
– Користувачі у меседжах на телефоні\е-поштою отримуватимуть важливу й корисну інформацію про країну тимчасового перебування.
– Надання допомоги чи алгоритмів дій, що робити у надзвичайних ситуаціях.
– Посольство чи консульство України зможе встановити зв’язки з вами або особами, яких зазначили в анкеті.

2. Дбайте про безпеку документів
Слід завчасно сфотографувати\відсканувати документи, аби були резервні копії. Електронну версію можна надіслати родичам і собі на е-пошту, щоб отримати доступ до файлів на випадок втрати телефона. Документи краще носити у внутрішніх кишенях одягу.

За кордоном у жодному разі не віддавати стороннім документи, що ідентифікують вас і дітей. Виняток – уповноважені особи (прикордонники і держслужбовці).

Готівку бажано носити при собі, у безпечному місці. Кошти варто розділити на кілька частин, заховати в різних внутрішніх кишенях сумки й одягу. Доцільно запам’ятати номер кредитної й дебетової карток.
Бажано звертатися по допомогу до поліцейських.

3. Зв’язок – з перевіреними представниками
За кордоном офіційних представників влади\волонтерів можна легко ідентифікувати. Вони носять спеціальну форму, бейджі й перебувають в офіційних установах. Просіть таких осіб показувати службові посвідки.

4. Пам’ятайте про безпеку пересування
За кордоном слід ретельно планувати маршрут подорожі. Деякі компанії в ЄС пропонують біженцям безкоштовний\пільговий транспорт. Докладніше про пасажирські перевезення читайте за посиланням підпункт «Інформація про державні органи та варіанти безкоштовного проїзду».

У транспорт краще сідати групами з 2-3 дорослих. Діти завжди повинні мати супровід.
Перевага – користуванню автобусами, потягами, метро й іншими видами офіційного громадського транспорту.
Якщо обрали приватне авто, передусім сфотографуйте номерний знак, відправте його друзям та родичам. Уникайте авто, де це не дозволяють робити.
Постійно підтримуйте зв’язок з друзями\родичами, повідомляйте їх про свої переміщення. Домовтеся з ними про кодове слово, яке означає, що ви у небезпеці.

5. Захистіться від тих, хто займається торгівлею людьми
Розпізнати вербувальників чи експлуататорів доволі складно: вони зазвичай мають приємну зовнішність, чудово знають психологію. Жертв своїх використовують для сексуальної експлуатації\примусової праці.

Як діяти?
Втікайте у найближче громадське місце, де є велике скупчення людей: у поліцейський відділок, лікарню, бібліотеку, магазин, банк. Якнайшвидше зверніться в поліцію чи організацію, яка допомагає жертвам торгівлі людьми.

Якщо хочете повідомити про злочин, пов’язаний з торгівлею людьми, можете скористатися одним з номерів гарячої лінії, наведених нижче:
527 – консультування мігрантів із протидії торгівлі людьми (працює щодня з 8 до 20). Тут допоможуть з контактами спеціалізованих організацій, що працюють за кордоном, а також номери консульств і посольств.
112 – лінія екстреної допомоги в ЄС.
0 800 505 501 – гаряча лінія Міністерства закордонних справ України.

На сайті Єврокомісії є гарячі лінії, куди звертаються жертви насильства й торгівлі людьми. Також можна написати в чат-бот «Безпека жінок за кордоном». Тут є телефони гарячих ліній, адреси посольств, список чатів допомоги біженцям, контакти волонтерів, юристів, психологів.

6. Дбайте про безпеку вашої дитини
Про всяк випадок покладіть під час поїздки у кишеню одягу дитини записку з важливими даними (ім’я та прізвище, рік народження, ваші контактні дані, контакти родичів, медичні потреби дитини). Це допоможе, якщо малеча раптом загубиться. Якщо дитина досить доросла, попросіть запам’ятати ваші контактні дані й записати їх у телефон.

Не варто залишати дітей із незнайомцями, якщо вони не представники влади\волонтери. Певний час за дитиною можуть доглянути у спеціально призначених для цього центрах.

Поясніть дитині, що слід робити, якщо вона загубиться. Попросіть її не панікувати й залишатися на місці, нікуди не йти з незнайомцями. Звертатися по допомогу можна лише до поліції, лікарів тощо.

Гарячі лінії у випадку зникнення дітей:
112 – номер лінії екстреної допомоги ЄС.
116 000 – Європейський уніфікований номер гарячої лінії.

Фото: Zmina

Share Share