Українські культурні центри за кордоном

За даними МЗС України на кінець 2024 року, кількість українців, які перебувають за кордоном, становить приблизно 7,7 мільйона осіб. Найбільша їх частина, близько 5,3 мільйона, знаходиться в країнах Європейського Союзу.

Більшість тих, хто знайшов порятунок від війни за кордоном, мріють повернутися додому. Але поки реальність диктує інші умови, і наші українці будуть зустрічати ще одне Різдво Христове за кордоном.

ІА «Ре-Інформ» вирішило нагадати нашим читачам, які українські культурі центри працюють за кордоном, куди варто піти на різдвяні та новорічні свята, щоб таким чином підтримувати зв’язок з Батьківщиною.

Польща

В Польщі діє багато українських культурних центрів та організацій, які слугують місцями зустрічей, розвитку та інтеграції, зокрема такі як Український Центр Культури та Розвитку (CUKR) у Вроцлаві, який засновано Фундацією Україна для підтримки української спільноти та міжкультурного діалогу, пропонуючи курси, зустрічі та культурні події, а також інші осередки у Варшаві, Кракові, Гданську та інших містах, що поєднують українські традиції з потребами сучасної спільноти.

Український Центр Культури та Розвитку CUKR  проводить:

• Культурні заходи: літературні вечори та зустрічі, презентації книг, концерти, стендап-шоу
• Інтеграційні майстер-класи (художні, художні, флористичні) для дітей та дорослих, інтеграційні пікніки та родинні квести, вечори настільних ігор
• Адаптаційні зустрічі для дорослих: SMART Fitness, Tai Chi, скандинавстка ходьба, Zumba; адаптаційно-навчальні заходи для дітей польською мовою (танцювальні та арт-терапевтичні заняття, мистецькі майстер-класи)
• Навчальні семінари у сфері адаптації, інтеграції та легалізації перебування в Польщі
• Мовні клуби для всіх, хто бажає вдосконалити свої комунікативні навички та подолати мовний бар’єр:

Зокрема, CUKR нещодавно проводив для українців в Польщі «Андріївські вечорниці».

«Це був вечір традицій, тепла та неймовірної атмосфери. Дякуємо всім, хто долучився до створення цього свята», – йдеться в повідомленні організації.

Також в Вроцлаві буде цікавою для українців Різдвяна ярмарка.  Вона є найбільшою в Польщі і займає дві площі в центрі міста та простягається ще на кілька суміжних вуличок. Щорічно там облаштовують величезну кількість будиночків з сувенірами, глінтвейнами та смаколиками.

Німеччина

У листопаді урочисто відкрився «Український дім» у німецькому місті Дрезден, де отримали тимчасовий захист кілька тисяч українських громадян. Він розмістився в великому торговельному комплексі в самому центрі міста.

Культурний центр вже має невеличку бібліотеку, яка налічує близько 400 україномовних книжок, є виставка картин, а також місце для занять з дітьми різного віку. Крім того, в “Українському домі” планують проводити різноманітні майстер-класи з малювання, курси з української та німецької мов, дискусійні клуби та багато іншого.

За словами організаторів, проєкт передбачає роботу з трьома цільовими аудиторіями:

• біженцями та людьми, що отримали тимчасовий захист;
• українцями, які вже тривалий час проживають в ФРН;
• громадянами Німеччини та іноземцями, яким треба показати українську культуру та пояснити, що насправді відбувається в Україні.

Данія

В центрі Копенгагена відкрила свої двері громадська організація культурної дипломатії — Ukraine House in Denmark. Мета Українського Дому у Данії — познайомити людей ближче з українською культурою та традиціями. До того ж у будівлі будуть влаштовувати міжкультурні діалоги та різноманітні заходи, присвячені українській тематиці.

На урочистому відкритті міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт висловив сподівання, що Український Дім у Данії ще більше зміцнить культурні зв’язки та дружбу між двома країнами.

“Я також сподіваюся, що це буде Дім, де ви зможете висловити свої найпотаємніші думки про мистецтво, про культуру та про буття. Тут, у Данії, далеко від дому. Хай Український Дім буде місцем, де ви будете прославляти українську культуру та волю до боротьби проти загарбників”, — сказав він, звертаючись до українців.

Чехія

В Чехії діє розгалужена мережа українських культурних осередків, найпомітніші з яких Український Центр у Брні (діяльність зосереджена на допомозі та інтеграції, як-от Українська Ініціатива Південної Моравії), Український Центр «Nusle» в Празі (частина «Празького Майдану»), а також університетські центри в Празі, Брні та Оломоуці, що працюють над посиленням україністичних студій та культурних мостів між країнами, підтримуючи українські проєкти та митців через інституції як National Institute for Culture (NIK).

Українська ініціатива Південної Моравії створює позитивний образ України через презентацію української культури та мови мешканцям Брна та Південної Моравії. Сприяє позитивним взаєминам між громадянами ЧР та українцями, створює простір для взаємного діалогу.

Організація займається:

• проведенням культурних, освітніх та інших подій (з фокусом на історію, традиції та актуальну ситуацію);
• викладанням мовних курсів та ведення української бібліотеки;
• наданням інформації, необхідної для інтеграції українців у чеське суспільство;
• забезпеченням усного і письмового перекладу;
• опосередкування допомоги українцям у співпраці з партнерськими організаціями.

Канада

Українські центри в Канаді — це різноманітні культурні, освітні та громадські організації, зосереджені переважно в Торонто (Міссісага, Етобіко) та Вінніпезі (“українська столиця Канади”), які зберігають українську спадщину через інститути (КІУС, Центр українських канадських студій), музеї (Саскатун), видавництва та ЗМІ. Ці центри забезпечують культурну підтримку, дослідження та освіту для великої української діаспори, яка є однією з найбільших у світі.

Наприклад, Українська громада Едмонтона готується до святкування Маланки 2026 року. Захід, ініційований Спілкою української молоді (СУМ), відбудеться 10 січня і об’єднає традиційні українські обряди, живу музику та теплу спільноту діаспори.

За словами Конгресу українців Канади – Провінційна рада Альберти (UCC-APC), інформацію підтвердили у Фейсбуці.

Святкування пройде в Ukrainian Youth Unity Complex. Організатори обіцяють справжнє українське свято збереження традицій та святкового настрою, який об’єднує всіх учасників.

Гості зможуть насолодитися живим звучанням гурту Zapovid із Торонто, виступами ансамблю пісні й танцю Verkhovyna та танцювальної школи Dunai, а також смакувати традиційні страви та брати участь у запальних танцях.

США

В США існує багато українських культурних центрів, які є осередками української ідентичності та спадщини, найвідоміші серед них — величезний комплекс у Саут-Баунд-Бруку, Нью-Джерсі (з Меморіалом Голодомору та цвинтарем), «Союзівка» (Нью-Йорк), Український інститут (Нью-Йорк), центри в Чикаго (з Музеєм сучасного мистецтва) та Детройті, а також нещодавно відкритий центр «Толока» у штаті Washington (Бельвю). Ці центри функціонують як місця для проведення заходів, навчання, збереження історії та підтримки мистецтва української громади по всій країні.

В жовтні 2025 року в Бельвю відкрився Український культурний центр «Толока» – дім для громади та простір ідентичності.

Центр вже розпочав активну роботу:

• відкрили українську школу,
•  проводять мистецькі майстер-класи, літературні вечори, свята, фестивалі;
• створюють бібліотеку та програми підтримки для новоприбулих українців;
• формується простір для збереження й розвитку української ідентичності в діаспорі.

Де б не були наші українці, завжди можна знайти підтримку в Українських центрах за кордоном.

Українські центри за кордоном допомагають різнопланово: надають гуманітарну та психологічну допомогу, сприяють інтеграції, проводять культурні заходи, а також допомагають з переїздами та пошуком житла. До таких центрів належать нові ініціативи «Центрів єдності» («Unity Hubs»), а також різні благодійні організації та громадські об’єднання, які надають допомогу на місцях.

Заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська нещодавно анонсувала відкриття Центру єдності в Німеччині, Чехії та Іспанії.

“Наша мета – не тільки створити нові осередки для українців, але й об’єднати вже існуючі ініціативи. По суті, ми формуємо “мережу мереж”, щоб зробити видимими й почутими ті активності, які сьогодні реалізують українські громади, громадські та міжнародні організації”, – зазначила заступниця міністра.

Ольга Витак, спеціально для ІА «Ре-Інформ»

Share Share