Gremi Personal: Українці дедалі впевненіше інтегруються в економіку Польщі

Рівень соціальної та економічної інтеграції українських іммігрантів у Польщі продовжує зростати вже третій рік поспіль. Про це свідчать результати нового масштабного дослідження Народного банку Польщі (NBP), проведеного серед 4 тисяч українців у всіх воєводствах країни. Про це повідомила пресслужба міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal, передає ІА «Ре-Інформ».

Результати опитування засвідчили суттєве покращення становища іммігрантів на ринку праці, підвищення фінансової самостійності, розширення мережі контактів із поляками та помітне зростання рівня володіння польською мовою.

В аналітичному центрі Gremi Personal зазначили, що ці тенденції відчутно корелюють із ситуацією на ринку праці, яку експерти спостерігали протягом останніх років.

Так, дослідження показало, що основним джерелом забезпечення українських іммігрантів у 2025 році став заробіток у Польщі. Дохід від роботи у структурі доходів довоєнних іммігрантів становив 92%, біженців — 78%.

Показники зайнятості також покращилися. Серед біженців зросла частка людей зі стабільною роботою, а рівень безробіття знизився. Також українці рідше, ніж раніше, погоджуються на некваліфіковані посади.

Хоча, як зазначають у Gremi Personal, є і темна зона — понад третина біженців (орієнтовно 36%) усе ще працює не за кваліфікацією.

«Те, що значна частина українських біженців у Польщі продовжує працювати на позиціях, що не відповідають їхній кваліфікації, означає значні втрати людського капіталу як для самих працівників, так і для ринку праці. Адже йдеться про людей із реальним професійним досвідом, кваліфікацією та потенціалом, який наразі використовується не в повному обсязі. Наш досвід щоденної роботи з кандидатами показує: щойно людина отримує можливість працевлаштуватися за фахом, її економічна активність, мотивація та залученість у життя країни стрімко зростають», — зазначив генеральний директор Gremi Personal Томаш Богдевич.

Водночас середня зарплата українців у Польщі, яку б вони посаду не обіймали, зростає темпами, співставними із загальною динамікою польської економіки. Найвищі доходи залишалися у сферах, де традиційно домінують чоловіки: IT, будівництві й транспорті. Водночас розрив між зарплатами українських чоловіків і жінок помітно вищий, аніж у середньому по польському ринку.

Одним з індикаторів зростання самостійності українців є також житлове питання. У 2025 році 81% українців забезпечують себе житлом без сторонньої допомоги, здебільшого орендуючи (72%) або купуючи власне житло (9%). Кількість людей, які змушені проживати в колективних центрах, зменшилася. Переважно там залишаються особи віком від 45 років.

Інтеграції активно сприяє й рівень мовної адаптації українських іммігрантів. Як показує дослідження, 63% респондентів заявили про вільне або хороше володіння польською, тоді як лише 4% зазначили, що не знають мови.

«Це напряму відображається на можливостях працевлаштування та розширенні соціальних зв’язків», — підкреслив Богдевич.

Так, 73% опитаних NBP респондентів дійсно зазначили, що мають хоча б одного поляка (польку), до якого (якої) можуть звернутися за порадою. Серед довоєнних мігрантів цей показник сягнув 81%. Водночас опитування підтвердило, що адаптація найскладніше дається людям віком понад 60 років.

Також у банку зазначили, що за 3 роки поступово змінилася сімейна структура українських мігрантів — зросла частка людей, які проживають у Польщі з партнерами. Натомість серед біженців спостерігається зменшення сімей із дітьми.

Водночас NBP фіксує зниження частоти й обсягів грошових переказів в Україну з Польщі.

«Серед причин такої тенденції є те, що життя в Польщі стає дорожчим, українці все більше інвестують у власні потреби безпосередньо в країні та мають менше короткострокових планів щодо повернення», — додав генеральний директор Gremi Personal.

Зокрема, як свідчить опитування, у 2025 році 51% іммігрантів довоєнного періоду і 24% біженців хотіли б залишитися у Польщі на постійній основі. Водночас 56% біженців і 37% довоєнних іммігрантів не мають конкретних планів. Українці з довгостроковими планами щодо проживання в Польщі частіше мешкають на заході країни, тоді як у Куявсько-Поморському та Сілезькому воєводствах таких громадян найменше.

«Поточні тенденції свідчать про те, що українська спільнота в Польщі рухається у напрямку більшої стабільності й економічної самостійності. Ми очікуємо, що в найближчі роки цей тренд посилюватиметься: рівень мовної адаптації зростатиме, працевлаштування за кваліфікацією ставатиме більш доступним, а частка довгострокових планів щодо перебування буде більшою. Для ринку праці Польщі це означає поступове формування зрілої, інтегрованої та конкурентної групи працівників, а для самих українців — більше можливостей для професійного зростання та захищеності», — підсумував Богдевич.

Раніше ми повідомляли, що темпи зростання безробіття в Польщі прискорюються, а конкуренція за робочі місця є рекордною.

Share Share