ЄСПЛ не побачив порушень у блокуванні російських соцмереж в Україні: що вирішив суд

Фото – з відкритих джерел

Європейський суд з прав людини визнав неприйнятними скарги на блокування російських інтернет-платформ в Україні та не встановив порушення прав заявників. Йдеться про обмеження доступу до «ВКонтакте», «Однокласники», Mail.ru та «Яндекс», запроваджені у 2017 році рішенням РНБО та указом президента.

Про це повідомило Міністерство юстиції, передає ІА «Ре-Інформ». 

Справу Boyarov and Others v. Ukraine ініціювали четверо користувачів цих сервісів. Вони стверджували, що санкції порушили їхнє право на свободу вираження поглядів і приватне життя. Однак суд дійшов висновку, що заявники не змогли довести, що зазнали прямого й суттєвого втручання у свої права.

У рішенні ЄСПЛ врахував контекст збройного конфлікту, який триває з 2014 року, і наголосив, що сучасні війни ведуться не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Суд погодився, що держава може застосовувати обмеження для захисту національної безпеки та публічного порядку.

За матеріалами справи, російські платформи використовувалися для поширення пропаганди та збору даних. Зокрема, на «ВКонтакте» та «Однокласниках» діяли сотні антиукраїнських спільнот із мільйонною аудиторією, де публікували також інформацію про переміщення українських військових. При цьому адміністрації сервісів не реагували на запити української влади щодо видалення такого контенту.

Суд також зазначив, що санкції були спрямовані проти компаній-власників платформ, а не проти користувачів. Водночас люди могли користуватися альтернативними сервісами, такими як Facebook чи Gmail, а доступ до заборонених ресурсів залишався технічно можливим через VPN.

Окремо ЄСПЛ підкреслив: сам факт популярності соціальних мереж не означає, що блокування конкретної платформи автоматично порушує права людини. Для цього заявник має довести реальний і значний вплив обмежень на можливість отримувати чи поширювати інформацію.

Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко наголосила, що суд фактично визнав інформаційну складову війни юридично значущою та підтвердив право держави реагувати на такі загрози. Вона також звернула увагу, що суд розмежував мету санкцій і їхній вплив: обмеження були спрямовані на платформи як інструменти впливу, а не на свободу висловлювання користувачів.

Рішення ЄСПЛ підтверджує, що держави можуть запроваджувати обмеження щодо цифрових сервісів, якщо це обґрунтовано безпековими ризиками. Водночас суд наголосив: пропорційність таких заходів необхідно оцінювати з урахуванням конкретних обставин.

Share Share