Коли нотаріус приймає гроші та цінні папери на депозит?
12 Серпня 2025, 10:01
Фото ілюстративне: Depositphotos
Однією з нотаріальних дій, передбачених статтею 34 Закону України «Про нотаріат» (далі — Закон), є прийняття нотаріусом грошових сум та цінних паперів у депозит. Про це повідомляє ІА «Ре-Інформ» з посиланням на Мін’юст.
Згідно зі статтею 85 Закону, нотаріус у випадках, передбачених законодавством України, приймає від боржника грошові кошти та цінні папери в депозит для подальшої передачі кредитору.
Прийом грошових сум і цінних паперів нотаріусом здійснюється за місцем виконання зобов’язання.
Статтею 537 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:
- відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;
- ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
- відсутності представника недієздатного кредитора.
Порядок внесення цінних паперів в електронній формі до депозиту нотаріуса (нотаріальної контори) або на відповідний ескроу-рахунок визначається законодавством України про депозитарну систему.
Внесення цінних паперів у паперовій формі до депозиту нотаріуса здійснюється шляхом передачі нотаріусу сертифіката на ці цінні папери.
Згідно з розділом 21 ІІ частини Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, сторони угоди, включно з попередньою, можуть домовитися про те, щоб гроші внесли на депозит до нотаріуса. Це робиться для виконання зобов’язань, а нотаріус потім безготівково перерахує ці кошти тій особі, на яку вони були внесені, коли станеться певна подія, передбачена договором.
Якщо настане подія, передбачена договором, нотаріус у день звернення або не пізніше наступного робочого дня перераховує безготівково гроші особі, на яку вони були внесені, за її заявою з реквізитами для переказу. Якщо ж така подія не відбулася, нотаріус повертає гроші безготівково особі, яка їх внесла, також за її заявою.
Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів проводиться за місцем виконання зобов’язання. Грошові суми або цінні папери приймаються в депозит для передачі кредитору на підставі відповідної заяви зацікавленої особи (боржника). Нотаріус реєструє цю заяву у книзі вхідної кореспонденції, і вона слугує підставою для проведення нотаріальної дії та проводиться за місцем виконання зобов’язання.
Заява боржника має містити такі відомості:
щодо особи, від якої прийнято внесок у депозит, а також щодо особи, для передачі якій його внесено, а саме:
- для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, серію та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- для юридичних осіб – найменування, місцеперебування та податковий номер, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місцеперебування або інші відомості щодо особи, для передачі якій робиться внесок, невідомі, то в заяві вказуються останні відомі особі, що звернулася до нотаріуса, відомості);
- щодо мети чи виконання якого зобов’язання зроблено внесок;
- щодо причин, з яких зобов’язання не може бути виконане безпосередньо.
За бажанням особи до заяви можуть додаватися обґрунтування та розрахунок внеску. У разі внесення в депозит цінних паперів у документарній формі у заяві зазначається їх загальна номінальна вартість.
Якщо боржник не вказав адресу кредитора, а нотаріус її не має, боржника попереджають, що саме він повинен повідомити кредитора про внесення грошей або цінних паперів у депозит.
Способи внесення грошових сум у депозит нотаріуса
Унесення особою грошових сум у депозит нотаріуса проводиться будь-яким шляхом внесення переказу готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса тощо. Для зберігання грошових сум, прийнятих у депозит державними нотаріальними конторами, в органах державного казначейства та державних банках відкриваються відповідні рахунки для обліку депозитних сум.
Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому належні грошові суми або цінні папери.
Документи, що підтверджують внесок боржника
На основі виписок з рахунків, які підтверджують надходження відповідних сум, нотаріус видає особі, що внесла гроші в депозит, квитанцію встановленого зразка. Права частина квитанції передається цій особі, а ліва (корінець) залишається у документах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса. За бажанням боржника відмітка про внесок може бути зроблена на представленому документі, що підтверджує заборгованість або вказує на внесення грошових сум чи цінних паперів у депозит.
У квитанції вказуються:
- відомості щодо особи, від якої прийняті в депозит грошові суми, а також щодо особи, для якої вони вносяться (далі – депонент):
- для фізичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;
- для юридичних осіб: найменування, місцеперебування та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України,реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місцеперебування депонента невідоме, то нотаріусом у квитанції вказуються останні дані, які відомі особі, що звернулася стосовно внесення у депозит грошових сум);
- з якою метою чи для виконання якого зобов’язання внесено суму в депозит;
- розмір грошової суми, унесеної у депозит.
При внесенні цінних паперів до депозиту нотаріус видає квитанцію встановленого зразка, у якій зазначається загальна номінальна вартість прийнятих цінних паперів.
На зворотному боці квитанції та її корінці вказуються вид цінних паперів, їх кількість і сумарна номінальна вартість.
Плата за прийняття у депозит нотаріуса грошових сум і цінних паперів
У разі прийняття у депозит для передачі за належністю грошових сум або цінних паперів державними нотаріусами справляється державне мито в розмірі, установленому чинним законодавством; приватними нотаріусами справляється плата відповідно до статті 31 Закону. Особа, що внесла в депозит грошові суми або цінні папери, або її уповноважений представник розписується на корінці квитанції.
Прийняття у депозит нотаріуса грошових сум (цінних паперів), виявлених під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
Якщо під час заходів з охорони спадкового майна нотаріус виявить грошові суми або цінні папери, які залишилися після померлого, вони будуть внесені на відповідні рахунки для обліку депозитних сум державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса. Про це видається квитанція, яка додається до спадкової справи, а її корінець зберігається у справах нотаріальної контори або приватного нотаріуса.
У цьому разі у квитанції зазначаються:
- прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, що вживав заходів щодо охорони спадкового майна;
- прізвище, ім’я, по батькові та останнє місце проживання спадкодавця;
- розмір грошових коштів або сумарна номінальна вартість цінних паперів, унесених нотаріусом у депозит.
На звороті корінця квитанції вказується номер спадкової справи, у якій зберігається квитанція.
Опис цінних паперів, випущених у документарній формі, що приймаються нотаріусом у депозит
Нотаріус приймає в депозит лише цінні папери, випущені в документарній формі. Він складає їх опис у трьох примірниках, які підписує особа, що вносить ці папери. Прийняті в депозит цінні папери зберігаються в сейфі нотаріуса в опечатаних пакетах із зазначенням їх загальної номінальної вартості, всередину яких вкладається один примірник опису.
В описі зазначаються: найменування та адреса державної нотаріальної контори або ПІБ та нотаріальний округ приватного нотаріуса, кількість, вид, загальна номінальна вартість і реквізити цінних паперів.
Видача з депозиту нотаріуса грошових сум або цінних паперів
Видача грошових сум або цінних паперів із депозиту здійснюється за заявою депонента. На цій заяві нотаріус робить службову відмітку про встановлення особи заявника, зазначає реквізити документа, за яким було підтверджено його особу, а також вказує документ, що підтверджує право на отримання депозитних коштів (свідоцтво про право на спадщину, рішення суду, довіреність тощо).
Банки здійснюють видачу депозитних сум депонентам на підставі платіжних доручень приватних нотаріусів – шляхом безготівкового переказу на рахунок депонента або перерахування коштів для отримання готівкою в банку.
Копія платіжного доручення, на підставі якого перераховано грошові суми, залишається у справах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса.
Про одержання від нотаріуса цінних паперів депонент розписується на вищезазначеній заяві.
Повернення грошових сум і цінних паперів
Статтею 86 Закону передбачено повернення прийнятих у депозит грошових сум і цінних паперів. При цьому встановлено, що повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх у депозит (дебітору), допускається лише за письмовою згодою на те особи, на користь якої було зроблено внесок (кредитора), або за рішенням суду.
Підпунктом 10.1 пункту 10 глави 21 розділу II Правил визначено, що повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, здійснюється за письмовою заявою такої особи та за згодою депонента, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально.
Невитребувані з депозиту грошові суми та цінні папери, що належать фізичним або юридичним особам, зберігаються у депозиті державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса протягом трьох років. Після закінчення цього строку вони перераховуються до Державного бюджету України у порядку, визначеному чинним законодавством.
Кошти, що зберігаються в органах Державної казначейської служби України, зараховуються до загального фонду державного бюджету як інші неподаткові надходження. Наприкінці бюджетного року до державного бюджету також перераховуються відсотки, нараховані банком за зберігання на поточних рахунках коштів, внесених у депозит.
Передача грошових сум, зданих у депозит у зв’язку з ліквідацією державної нотаріальної контори або припиненням приватної нотаріальної діяльності
У разі ліквідації державної нотаріальної контори або припинення діяльності приватного нотаріуса залишки коштів і цінних паперів з депозиту за наказом територіального органу Мін’юсту передаються іншій державній нотаріальній конторі чи приватному нотаріусу того ж округу для подальшого зберігання та видачі депонентам згідно з установленими правилами.