Велика прийомна сім’я: як в Україні створюють дім для дітей

Фото: Pixabay

Всі діти в Україні мають право на безпечне сімейне середовище. Якщо дитина не може проживати зі своїми біологічними батьками, держава створює умови для її виховання та влаштування у родину. Однією з форм сімейного виховання є дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) або велика прийомна сім’я. 

ІА «Ре-Інформ» зібрало інформацію про цю форму сімейного виховання.

Велика прийомна сімʼя – це родина, де подружжя, або одна людина, доглядають і виховують дітей, надають їм тепло, підтримку і можливість зростати та розвиватися в любові.

ДБСТ може прийняти від 5 дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування. Однак кількість дітей, разом із біологічними, не може перевищувати 10 осіб. Діти виховуються і проживають разом у сім’ї до 18 років або до закінчення закладу освіти. Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, за їхнім вибором можуть продовжувати жити у сім’ї до 23 років, незалежно від того, чи вони навчаються. 

Як розповіли журналістам ІА «Ре-Інформ» у Координаційному центрі з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, дитячий будинок сімейного типу, не є закладом, попри назву. Це сімейна форма виховання, де діти зростають у родині разом із батьками-вихователями. В той час як інституційний заклад – це юридична особа, де догляд за дітьми здійснюють працівники. Велика прийомна сімʼя дає дитині не лише догляд, а й те, що критично важливо для розвитку: стабільні відносини з постійними дорослими, індивідуальну увагу, щоденну підтримку та відчуття безпеки. Разом із батьками-вихователями дитина має спільний побут, сімейні традиції, емоційний зв’язок, вчиться будувати довірливі стосунки й набуває соціальних навичок.

В інституційних закладах життя дітей організоване інакше: за спільним розкладом, правилами й потребами великої групи дітей. Така система не може замінити постійного дорослого поруч і не завжди враховує індивідуальні потреби, темп та особливості розвитку конкретної дитини. Через тривале перебування в таких закладах дітям після виходу в самостійне життя іноді складно адаптуватися: планувати власний бюджет, робити покупки, організувати побут, приймати рішення щодо навчання чи подальшого життєвого шляху. У великій прийомній сім’ї чи інших формах сімейного виховання дитина здобуває ці навички поступово в щоденному житті.

Хто може бути батьками-вихователями

Створити ДБСТ можуть подружжя або людина, яка не перебуває у шлюбі,  за умови працездатності, наявності стабільного доходу та стану здоров’я, що дозволяє виховувати дітей. Для подружжя важлива згода обох партнерів, без цього створити ДБСТ неможливо.

Під час влаштування дітей враховують вік батьків-вихователів і дітей. До пенсійного віку батьків діти мають стати повнолітніми. Якщо пенсійного віку досягає лише один із батьків, орієнтуються на вік молодшого. У деяких випадках ДБСТ може працювати ще до п’яти років після виходу батьків на пенсію. 

Хто не може бути батьками-вихователями

• недієздатні люди або, якщо їх дієздатність обмежена;
• особи, позбавлені батьківських прав, якщо ці права не було поновлено;
• люди, які зловживають алкоголем або наркотиками;
• люди з певними хворобами, визначеними офіційним органом охорони здоров’я (інформацію про них можна знайти за посиланням);
• ті, хто має кримінальну історію;
• люди, які через свій стан здоров’я потребують постійного догляду;
• особи без громадянства;
• особи, чиї інтереси суперечать інтересам дитини. 

Більше про тих, хто не може стати батьками-вихователями, прописано в статті 212 Сімейного кодексу України. 

Діти, яких можна влаштувати у ДБСТ

• діти-сироти – діти, у яких померли або загинули батьки, і це підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них;
• діти, позбавлені батьківського піклування – діти, про яких не піклуються їхні батьки з різних причин.

Крім того, під час дії воєнного стану таких діток можна взяти у великі прийомні сімʼї на умовах тимчасового влаштування.

Детальнішу інформацію можна дізнатися за посиланням.

Терміни створення ДБСТ

Керівниця експертної групи з розвитку сімейних форм виховання та усиновлення Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Олена Ремень повідомила, що створення великої прийомної родини триває близько 3-4 місяців. Процес включає подачу документів, перевірку обстеження умов проживання (до 10 днів), обов’язкове навчання для майбутніх батьків-вихователів (залежно від черги, може тривати до двох місяців). Останній етап –  ухвалення рішення про створення дитячого будинку сімейного типу органом опіки та піклування та влаштування дітей. Оскільки у ДБСТ має проживати від 5 дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування, то діти влаштовуються у сім’ю поступово – протягом року.

Консультацію з питань створення ДБСТ можна отримати, заповнивши форму за посиланням.

Попри всі виклики 2022–2025 років, кількість великих прийомних сімей в Україні залишається відносно стабільною — близько 1300. Повномасштабна війна суттєво ускладнила розвиток цієї форми сімейного виховання. Водночас навіть у таких умовах батьки-вихователі продовжують дарувати дітям найважливіше — турботу, стабільність і відчуття дому.

Станом на кінець березня 2026 року в Україні функціонує 1320 дитячих будинків сімейного типу, у яких виховуються 8828 дітей та молодих людей до 23 років. 

Водночас розвиток дитячих будинків сімейного типу – це безперервний динамічний процес: нові родини створюються, інші – завершують свою діяльність через досягнення дітьми повноліття, усиновлення,чи інші життєві обставини. 

Нагадаємо, для тих, хто планує стати усиновлювачем, опікуном, прийомною сім’єю чи наставником в Україні працює єдина державна платформа про усиновлення та сімейні форми виховання. 

Share Share