ВАЖЛИВО

Європарламент ухвалив резолюцію щодо українських дітей: що відомо

12 Листопада 2026, 19:00

Європейський парламент підтримав резолюцію щодо українських дітей, яких примусово депортували до Росії або які залишаються на тимчасово окупованих територіях. 

За повідомленням заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк, під час голосування 536 євродепутатів підтримали резолюцію, 8 виступили проти, ще 37 утрималися.

Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України, передає ІА «РеІнформ».

Документ охоплює питання їхнього повернення, захисту від русифікації та мілітаризації, а також посилення санкцій проти тих, хто причетний до цих дій.

У центрі уваги — не лише депортовані діти

Один із ключових акцентів документа — захист приблизно 1,6 млн українських дітей, які залишаються на окупованих Росією територіях.

Європарламент вимагає припинити примусову русифікацію, ідеологічну обробку та мілітаризацію неповнолітніх. Зокрема, йдеться про військово-патріотичне виховання, навчання поводження зі зброєю та бойовими дронами, а також залучення дітей до російських військових структур.

Окремо наголошується на необхідності забезпечити дітям можливість навчатися українською мовою, зокрема дистанційно. Також документ передбачає вимогу гарантувати безпечний добровільний виїзд дітей разом із родинами на підконтрольну Україні територію.

Росію закликають повернути всіх українських дітей

У резолюції міститься вимога до Росії негайно повернути всіх українських дітей, яких депортували або примусово перемістили.

Для цього РФ має надати повну інформацію про місцеперебування кожної дитини, її стан здоров’я та правовий статус. Також документ передбачає доступ до дітей міжнародних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, ЮНІСЕФ та ООН.

Серед інших вимог — скасування незаконних усиновлень, змін громадянства й персональних даних українських дітей, а також закриття російських онлайн-каталогів, через які їх пропонують для усиновлення.

Які санкції пропонують розширити

Європарламент закликає поширити санкційний тиск не лише на російських посадовців, які організовують депортацію дітей, а й на структури, що допомагають здійснювати такі дії.

У документі згадуються освітні установи, дитячі табори, транспортні оператори, організації з усиновлення, молодіжні об’єднання та інші причетні структури.

Окремо порушено питання санкцій проти «Газпрому», «Роснєфті» та пов’язаних із ними дочірніх компаній. За інформацією, наведеною в повідомленні ВР із посиланням на дані Єльського університету, ці компанії фінансували або забезпечували переміщення та перевиховання українських дітей.

Також Європарламент виступає за узгодження санкційних списків між країнами.

У резолюції згадали ордери МКС та відповідальність причетних

Документ підтримує ордери Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Водночас у ньому наголошується, що відповідальність має стосуватися не лише найвищого керівництва, а й інших учасників цих дій.

Європейські держави закликають використовувати принцип універсальної юрисдикції для розслідування та переслідування посадовців середнього й нижчого рівнів. Крім того, пропонується посилити співпрацю Європолу, Євроюсту та українських органів у збиранні доказів.

Які механізми повернення дітей пропонують посилити

У резолюції окремо йдеться про міжнародну взаємодію задля пошуку та повернення українських дітей. Серед запропонованих кроків:

  • активізувати роботу Міжнародної коаліції за повернення українських дітей;
  • підтримати створення цифрової бази даних для пошуку зниклих неповнолітніх;
  • запровадити спеціальних парламентських доповідачів і посольське патронування для постійної уваги до долі депортованих та зниклих дітей;
  • зобов’язати Європейську комісію звітувати перед Європарламентом про виконання домовленостей Міжнародної коаліції;
  • закликати Угорщину приєднатися до Коаліції.

За інформацією Олени Кондратюк, Угорщина залишається єдиною державою ЄС, яка поки не долучилася до цієї ініціативи.

Єврокомісія мобілізує додаткові 50 млн євро

Європарламент також привітав рішення Європейської комісії мобілізувати додаткові 50 млн євро для системи захисту дітей в Україні.

Крім фінансування, у документі наголошується на потребі довгострокової підтримки неповнолітніх після повернення. Вона має охоплювати психологічну, медичну, освітню та юридичну допомогу, відновлення документів і забезпечення сімейних форм виховання.

Окремо передбачено підтримку громадських і правозахисних організацій, які займаються пошуком дітей, документуванням злочинів та сприяють їхньому поверненню.

Повернення дітей не може бути предметом політичних домовленостей

У резолюції підкреслюється, що повернення українських дітей не можна використовувати як інструмент політичного торгу. Воно не має залежати від територіальних поступок, обміну полоненими чи інших домовленостей.

Європарламент наголошує, що права дітей та відповідальність за злочини проти них мають залишатися центральними питаннями будь-яких переговорів про мир. 

Раніше ми писали про обговорення захисту українських дітей у Європі, збереження їхньої мовної ідентичності та повернення примусово депортованих неповнолітніх.  

Також ми повідомляли про перевірку відомостей щодо депортованих і примусово переміщених українських дітей. Мін’юст разом із міжнародними партнерами працює над систематизацією даних, необхідних для пошуку неповнолітніх і документування злочинів — дані реєстру.