ВАЖЛИВО

Звільнення на лікарняному під час воєнного стану: що каже закон

14 Листопада 2026, 11:35

В Україні працівник, який перебуває на лікарняному, не в усіх випадках захищений від звільнення. Під час воєнного стану роботодавець може ініціювати припинення трудових відносин у період тимчасової непрацездатності, проте повинен дотримуватися визначеного законом порядку.  

Про це повідомляє Державна служба України з питань праці, передає ІА «РеІнформ».

За загальним правилом частини третьої статті 40 КЗпП роботодавець не має права звільняти працівника з власної ініціативи в період його тимчасової непрацездатності. Виняток передбачений для випадку, коли людина не з’являється на роботу понад чотири місяці поспіль через хворобу. Також ця заборона не діє в разі повної ліквідації підприємства, установи чи організації.

Водночас під час воєнного стану застосовується спеціальна норма — частина перша статті 5 Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вона дозволяє роботодавцю звільнити працівника з власної ініціативи в період тимчасової непрацездатності (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами).

Проте дата такого звільнення не може припадати на період лікарняного. Її мають визначити як перший робочий день після завершення тимчасової непрацездатності, зазначеної в документі. Наприклад, якщо лікарняний закінчився у п’ятницю, а за графіком працівник має наступного разу вийти на роботу в понеділок, саме цей день може бути датою звільнення.

Чи можуть звільнити через скорочення штату

Сам факт перебування на лікарняному не позбавляє роботодавця права проводити скорочення. У Держпраці зазначають, що законодавство не встановлює загальної заборони на скорочення працівників недержавних підприємств під час воєнного стану, проте роботодавець повинен дотримуватися вимог трудового законодавства.

Підставою для звільнення через скорочення є пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП. Така процедура передбачає декілька обов’язкових умов.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП, працівника персонально попереджають про майбутнє вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням роботодавець має запропонувати йому іншу роботу на тому самому підприємстві, якщо відповідні вакансії є.

Під час скорочення також враховують переважне право на залишення на роботі, передбачене статтею 42 КЗпП. Перевагу мають працівники з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці, а якщо ці показники однакові — враховують інші обставини, визначені законодавством.

У разі звільнення за скороченням працівникові належить вихідна допомога. За статтею 44 КЗпП, її розмір має становити не менше середнього місячного заробітку.

Важливо також враховувати особливість воєнного стану: частина друга статті 5 Закону № 2136-IX передбачає, що положення статті 43 КЗпП про попередню згоду профспілки на звільнення в цей період не застосовуються, крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.

Чи можна звільнитися за власним бажанням під час лікарняного

Працівник має право самостійно ініціювати припинення трудових відносин, навіть якщо перебуває на лікарняному. Така можливість не заборонена трудовим законодавством.

Для працівників, які уклали трудовий договір на невизначений строк, порядок звільнення за власним бажанням визначає стаття 38 КЗпП. Вона передбачає письмове попередження роботодавця за два тижні. Якщо ж працівник не може продовжувати роботу з поважних причин, роботодавець повинен розірвати договір у строк, про який просить людина.

Для строкового трудового договору діють також положення статті 39 КЗпП: дострокове припинення можливе, зокрема, у разі хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи, порушення роботодавцем трудового законодавства та в інших передбачених цією статтею випадках.

Крім того, трудові відносини можуть припинитися за угодою сторін або у зв’язку із закінченням строку трудового договору — ці підстави передбачені статтею 36 КЗпП.

Що робити в разі незаконного звільнення

Якщо працівник вважає, що роботодавець звільнив його без законних підстав або порушив установлену процедуру, він може звернутися до суду.

Відповідно до статті 235 КЗпП, у разі незаконного звільнення суд може ухвалити рішення про поновлення людини на попередній роботі. Також працівникові присуджують виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за період виконання нижчеоплачуваної роботи. За загальним правилом така виплата здійснюється не більш як за один рік.

Перебування на лікарняному саме по собі не є підставою для звільнення. Під час воєнного стану роботодавець може припинити трудові відносини з власної ініціативи й у період хвороби, але дата звільнення має відповідати спеціальному правилу закону. В інших випадках роботодавець повинен мати передбачену законодавством підставу та дотримуватися встановленої процедури.

Раніше ми писали про випадки, коли працівник хоче припинити трудові відносини, але не може зв’язатися з роботодавцем. Зокрема, розглядали варіанти звільнення за власним бажанням.

Також ми розповідали, як працівникам захищати свої права у разі порушень з боку роботодавця. Зокрема, йшлося про оскарження відмови у працевлаштуванні та звернення до відповідних органів.