Українців попередили, які фото та повідомлення не можна публікувати в мережі
14 Листопада 2026, 16:25
Після російських атак люди часто діляться в соцмережах фотографіями пошкоджених будинків, відео з місць влучань або подробицями того, що відбувається в їхньому районі. Здавалося б, це звичайні повідомлення, але така інформація може потрапити до рук ворога. Не менш небезпечними бувають і пропозиції заробити на фотографіях чи відомостях про військових.
Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО України, передає ІА «РеІнформ».
Які кадри краще залишити в телефоні
Після обстрілу часто хочеться показати іншим, що сталося в місті чи районі. Однак фотографії та відео з місць влучань, пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури, пожеж і роботи рятувальників публікувати не варто.
Те саме стосується інформації про роботу протиповітряної оборони та результати її роботи. Навіть якщо відео зняла інша людина, не потрібно пересилати його знайомим або викладати в соцмережі. Не варто також додавати адреси, координати й подробиці про масштаби руйнувань.
Чому варто бути обережними навіть у чаті сусідів
Не вся інформація поширюється через відкриті сторінки в соцмережах. Іноді подробиці про наслідки атаки люди обговорюють у звичайних чатах будинку. Проте й там не слід розповідати незнайомцям, куди саме було влучання, що пошкоджено та як працює критична інфраструктура поблизу.
Закритий чат не гарантує, що повідомлення залишиться тільки серед його учасників. Його можуть переслати, зберегти або опублікувати деінде. Тому варто зважувати, якими подробицями людина ділиться навіть у групі сусідів.
Про що не потрібно розповідати, якщо йдеться про військових
Обережність потрібна й тоді, коли інформація стосується українських військових. Не можна публікувати фотографії та повідомлення про переміщення військової техніки й особового складу, розташування блокпостів, укріплень та інших оборонних об’єктів.
Також небезпечно розголошувати координати, орієнтири й деталі, за якими можна встановити місце перебування військових об’єктів.
У ЦПД радять не розпитувати військовослужбовців про точне місце служби, маршрути, ротації та майбутні переміщення. Не варто поширювати й відомості про підрозділ або діяльність військового, навіть якщо це ваш родич чи знайомий.
Пропонують гроші за фото: як не потрапити в пастку
Окремо в Центрі протидії дезінформації звертають увагу на спроби вербування для збору розвідувальних даних. Людині можуть запропонувати винагороду за фотографію певного об’єкта, координати, інформацію про військових або техніку чи подробиці наслідків атаки.
Якщо незнайомець звертається з таким проханням, не варто погоджуватися або продовжувати розмову. У ЦПД радять припинити спілкування, але перед цим зберегти листування, дані профілю, номер телефону та інші докази. Виконувати завдання й передавати будь-які відомості не можна.
Про подібну пропозицію потрібно повідомити СБУ через офіційний чатбот «Спали ФСБшника» — @spaly_fsb_bot.
У Центрі протидії дезінформації нагадують: навіть одне фото або коротке повідомлення може мати наслідки. Тому перед публікацією чи пересиланням варто подумати, чи не розкриває ця інформація те, чого ворог не повинен знати.
Раніше ми писали про спроби вербування українських підлітків через месенджери та про те, як російські спецслужби намагаються залучати молодь до виконання небезпечних завдань.
Також ми розповідали про безпеку військових та важливість нерозголошення відомостей, які можуть зашкодити захисникам і їхнім родинам.