Що українці звикли робити за кілька хвилин, а за кордоном це може зайняти значно більше часу

Українці, які переїжджають до країн ЄС, дедалі частіше стикаються з парадоксом: цифрові технології в Європі добре розвинені, але деякі повсякденні послуги в Україні залишаються простішими та швидшими.

Йдеться не про окремі технології, яких немає в Європі, а про спосіб організації сервісів – від державних послуг і банкінгу до доставки та запуску бізнесу, передає ІА «РеІнформ».

В Україні користувачі вже звикли вирішувати багато питань зі смартфона. Через «Дію» можна отримувати цифрові документи та користуватися державними послугами, банківські застосунки дають змогу відкривати й обслуговувати рахунки без постійних візитів до відділення, а поштові сервіси дозволяють керувати доставкою посилки онлайн.

Для людини, яка роками користувалася такими послугами, необхідність записуватися до установи або звертатися до кількох різних організацій за кордоном може стати несподіваною.

Подібна ситуація виникає і з відкриттям бізнесу. В Україні сервіс е-Підприємець об’єднує низку процедур, які можна пройти за однією заявою.

Це означає, що користувачу не потрібно самостійно розбиратися, яка установа відповідає за кожен окремий етап. У країнах ЄС цифрові послуги також активно переводять онлайн, однак порядок їх отримання може суттєво відрізнятися залежно від держави, регіону чи конкретної установи.

Водночас говорити про технологічне відставання Європи було б некоректно.

Країни ЄС мають одні з найрозвиненіших цифрових систем у світі, а Європейський Союз продовжує впроваджувати спільні цифрові стандарти та миттєві платежі.

Проблема радше у фрагментованості: одна послуга може бути доступна на національному порталі, інша – через муніципалітет, банк або окрему державну установу.

Український досвід сформував іншу модель — коли кілька пов’язаних дій намагаються об’єднати навколо конкретної потреби людини.

Саме тому після переїзду українці можуть особливо гостро помічати кількість кроків, необхідних для звичайних справ: від відкриття рахунку до отримання державної послуги чи зміни способу доставки.

Раніше, ми повідомляли, що ЄС офіційно продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року.

Share Share