ВАЖЛИВО

Які публікації можуть призвести до ув’язнення: попередження Міноборони

4 Листопада 2026, 12:00

Під час повномасштабної війни відомості про розташування військових частин, переміщення підрозділів і перебування техніки можуть стати джерелом інформації для противника. Небезпеку становлять не лише повідомлення з конкретними координатами, а й фотографії, відео та інші матеріали, за якими можна встановити місце перебування військових.

Про це повідомляє Міністерство оборони України, передає ІА «РеІнформ».

Які документи визначають обмеження

Однією з основних законодавчих норм у цій сфері є стаття 114-2 Кримінального кодексу України. Вона стосується несанкціонованого поширення інформації про направлення та переміщення зброї, озброєння й боєприпасів в Україну, а також про рух, переміщення або розташування Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законів України.

Цю статтю запровадили у 2022 році, щоб протидіяти витокам чутливої військової інформації під час воєнного стану.

Перелік відомостей, розголошення яких може розкрити противнику дії Сил оборони, також визначає наказ Головнокомандувача ЗСУ № 73 від 3 березня 2022 року зі змінами. Документ регулює взаємодію Збройних сил та інших складових Сил оборони з медіа й установлює обмеження на оприлюднення інформації про військові об’єкти.

Крім того, у випадках, коли йдеться про відомості, що становлять державну таємницю військового характеру, застосовуються положення Закону України «Про державну таємницю», а також статті 328 і 422 Кримінального кодексу.

Які відомості не можна розголошувати

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну таємницю», у сфері оборони до державної таємниці можуть належати дані про організацію, чисельність і дислокацію Збройних сил, їхню бойову та мобілізаційну готовність, військову підготовку, озброєння й матеріально-технічне забезпечення.

Міноборони окремо звертає увагу на кілька категорій інформації, яку не можна розголошувати:

Місця дислокації військових частин і підрозділів. Це їхні дійсні найменування, адреси, координати, геолокації та орієнтири, за якими можна визначити місце перебування військових.

Відомості про переміщення військових. Зокрема, маршрути й напрямки руху, час виїзду або прибуття, місця збору та зосередження.

Фотографії та відео військових об’єктів. Йдеться про військові частини, штаби, казарми, укріплення, блокпости, фортифікаційні споруди та інші об’єкти оборонного призначення.

Інформацію про техніку й озброєння. Не можна розголошувати місця їхнього перебування, кількість, типи та переміщення, зокрема дані про системи ППО, артилерію й інші засоби ураження.

Матеріали про наслідки ворожих обстрілів. Це фотографії та відео влучань у військові об’єкти, місць розташування особового складу, пошкоджень військової техніки та результатів роботи протиповітряної оборони.

Деталі, за якими можна опосередковано встановити військовий об’єкт. До них належать дорожні знаки, назви вулиць, характерні будівлі, панорами місцевості, супутникові зображення, геомітки та інші елементи на фото чи відео.

Для визначення місця перебування військових не обов’язково мати точну адресу або координати. Як пояснюють у Міноборони, кілька деталей на зображенні — зокрема час зйомки та особливості місцевості — у сукупності можуть допомогти встановити відповідну локацію.

Чи обов’язково інформація має потрапити до ворога

У Міноборони наголошують, що кримінальна відповідальність за поширення інформації, забороненої до розголошення, настає незалежно від того, чи потрапили ці відомості безпосередньо до противника.

Для цього не потрібно доводити факт співпраці людини з ворогом: ідеться про умисне несанкціоноване поширення відповідної інформації.

Яке покарання передбачає закон

Стаття 114-2 Кримінального кодексу України передбачає три частини, які встановлюють різні строки позбавлення волі за відповідні правопорушення, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Від 3 до 5 років позбавлення волі — за поширення інформації про направлення та переміщення зброї, озброєння й бойових припасів в Україну, зокрема їхнє переміщення територією держави, якщо виконані умови, визначені частиною першою статті.

Від 5 до 8 років позбавлення волі — за поширення інформації про рух, переміщення або розташування Збройних сил України чи інших військових формувань, створених відповідно до законів України, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості та наявні передбачені законом умови.

Від 8 до 12 років позбавлення волі — якщо дії, передбачені першою або другою частинами статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, з метою передати інформацію державі-агресору, її представникам або іншим незаконним збройним формуванням, а також якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Ця норма застосовується за відсутності ознак державної зради або шпигунства.

Де поширення таких даних може становити загрозу

Обмеження стосуються не лише публікацій у засобах масової інформації. Відомості можуть передаватися через різні канали комунікації:

соціальні мережі Facebook, Instagram, TikTok, Telegram та інші платформи;

  • приватні й групові чати та месенджери;
  • публічні канали, інтернет-форуми й спільноти;
  • фото-, відео- та стримінгові платформи;
  • усні повідомлення іншим особам.

Особливо небезпечними Міноборони називає публікації в режимі реального часу. Вони можуть дати противнику можливість швидко скоригувати вогонь і завдати удару.

Чи можна поширювати інформацію, яка вже є в інтернеті

Наявність певних відомостей у соціальних мережах, месенджерах або на інших неофіційних ресурсах сама по собі не означає, що їхнє подальше поширення є законним.

Тому в Міноборони радять не копіювати, не пересилати й не поширювати дописи, які містять чутливу або неперевірену інформацію про військові об’єкти.

Для отримання відомостей про ситуацію в країні варто користуватися офіційними повідомленнями Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших уповноважених державних органів.

Відповідальне ставлення до інформації та дотримання встановлених обмежень є важливими складовими захисту військовослужбовців і безпеки держави.

Раніше ми писали про затримання в Києві чоловіка, який публікував у соцмережах відео роботи протиповітряної оборони столиці. За інформацією СБУ, він знімав роботу української ППО та поширював записи в груповому чаті Telegram і на сторінці свого підприємства в Instagram