ВАЖЛИВО

Побачення з дитиною за рішенням суду: що робити, якщо один із батьків перешкоджає зустрічам

5 Листопада 2026, 14:35

Наявність судового рішення про порядок участі у вихованні дитини гарантує право на спілкування, проте на практиці графік зустрічей нерідко ігнорується. Якщо один із батьків відмовляється добровільно забезпечувати побачення, закон передбачає чіткий юридичний механізм для поновлення контактів.

Про те, які документи потрібні, куди звертатися та як відбувається процес примусового виконання, роз’яснює Служба у справах дітей, передає ІА «РеІнформ».

Документи та подача заяви: з чого розпочати

Коли мирні домовленості не працюють, процес переходить у правову площину через державну виконавчу службу (ДВС).

Куди звертатися та хто подає: Заяву подає той із батьків, чиї права на спілкування обмежують (у статусі стягувача). Документи подають до органу ДВС за зареєстрованим місцем проживання або перебування дитини та того з батьків, з ким вона мешкає.

Який пакет документів потрібен:

  • Заява про відкриття виконавчого провадження (у ній зазначають деталі справи, реквізити та контакти сторін);
  • Оригінал виконавчого листа (його отримують у суді, який ухвалював рішення);
  • Копія паспорта та податкового номера заявника;
  • Копія судового рішення (за наявності, для уточнення деталей).

Як відбувається процес на практиці

Після прийняття документів державний виконавець відкриває провадження та розпочинає процедуру забезпечення зустрічей.

  1. Узгодження деталей: якщо в рішенні суду не прописано точний час чи конкретне місце зустрічей, виконавець викликає обох батьків і своєю постановою офіційно визначає ці параметри.
  2. Перевірка виконання: у визначений день і час виконавець прибуває за адресою, щоб зафіксувати факт надання чи ненадання дитини для спілкування.
  3. Участь органів опіки: до процедури обов’язково залучають представників служби у справах дітей (органу опіки та піклування). Вони присутні для того, щоб захистити психологічний стан дитини та не допустити конфліктних ситуацій.

Наслідки та ризики у разі невиконання рішення

Законодавство встановлює відповідальність для того з батьків, хто створює штучні перешкоди або ігнорує графік без поважних причин (наприклад, без підтвердженої довідкою хвороби дитини).

  • Фінансові наслідки: при першому зафіксованому порушенні виконавець складає акт та виносить постанову про накладення штрафу. При повторних відмовах сума штрафу подвоюється за кожен окремий випадок.
  • Персональні обмеження: за систематичне ігнорування графіка виконавець має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасової заборони на виїзд за кордон, а також обмежити права у керуванні транспортними засобами.
  • Правові ризики: матеріали про умисне невиконання судового рішення можуть передати до органів Національної поліції. Крім того, системне перешкоджання може стати підставою для іншого з батьків звернутися до суду з позовом про зміну місця проживання дитини.

Завершення провадження та дія у разі рецидиву

Виконавче провадження вважається завершеним лише після того, як спілкування за графіком повністю відновлено, а сторони підписали відповідний акт державного виконавця.

Якщо через деякий час перешкоди з’являються знову, звертатися до суду за новим рішенням не потрібно. Законодавство дозволяє стягувачу подати заяву державному виконавцю про поновлення виконавчого провадження, після чого примусові заходи відновлюються.

Нагадаємо, що коли один із батьків вивозить дитину за межі країни або відмовляється повертати її після завершення узгодженого терміну поїздки, це створює складну юридичну ситуацію. Законний перетин кордону на початку не робить подальше перебування дитини за кордоном легальним, якщо це порушує права іншого з батьків.