ВАЖЛИВО

Освіта для майбутнього: в Україні розгортають мережу сучасних освітніх просторів у школах

9 Листопада 2026, 16:20

В Україні триває третій етап реформи Нової української школи (НУШ), спрямований на національне впровадження старшої профільної школи. З вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв по всій країні розпочали пілотування нової моделі навчання, яка передбачає відхід від пасивного слухання на користь практичних досліджень, експериментів та самостійного вибору навчальних предметів. 

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України, передає ІА «РеІнформ».

На основі отриманого досвіду в майбутньому проєкт охопить понад 2 000 академічних ліцеїв. 

Нові принципи навчання та практичний акцент

Трансформація старшої школи базується на трьох ключових складових: оновлених програмах з акцентом на практичні заняття, системній методичній підтримці вчителів та облаштуванні сучасних освітніх просторів.

Збережено обов’язкову освітню програму, проте школярі отримають можливість обирати додаткові курси відповідно до власних інтересів. У 10 класі учні випробовують різні напрями, а в 11–12 класах зосереджуються на поглибленому вивченні обраного профілю. Особлива увага приділяється природничим дисциплінам, де теоретична інформація підкріплюється інтерактивними дослідами та роботою з лабораторіями.

Нові підходи до уроків та оцінювання: як змінюється робота вчителів

Впровадження оновлених освітніх програм вимагає від вчителів глибшої підготовки до кожного уроку, вищої гнучкості та постійного використання різноманітних форматів роботи. Головний акцент зміщується на ретельне планування завдань, підготовку обладнання та створення умов, за яких кожен учень залучений до практичного виконання вправ. 

Ключовою складовою реформи також стає міждисциплінарний підхід — співпраця педагогів різних предметів для формування в учнів цілісного світогляду, що підтримується методичним супроводом і навчанням від МОН.

У межах реформи змінюються підходи й до роботи педагогів та оцінювання: поруч із правильністю відповіді враховується аналітичний шлях учня — його вміння формулювати гіпотези, пояснювати результати та аналізувати помилки.

Державний стандарт встановлює єдині обов’язкові результати навчання для старшокласників, проте надає закладам освіти та педагогам повну академічну свободу у виборі шляхів їх досягнення. Школи можуть самостійно формувати перелік спецкурсів, практичних завдань та навчальних проєктів, що дозволяє максимально врахувати інтереси учнів і специфіку регіону. 

Проєкт Modern Learning Spaces та STEM-освіта

Аналогічний індивідуальний підхід застосовують і під час модернізації шкільної інфраструктури. Для створення сучасних лабораторій та STEM-просторів у закладах освіти впроваджується проєкт Modern Learning Spaces, у межах якого освітні простори облаштовують із урахуванням потреб конкретного закладу, а шкільні команди отримують професійну експертну підтримку фахівців на всіх етапах трансформації. 

Проєкт зосереджений на поєднанні чотирьох дисциплін — природничих наук (Science), технологій (Technology), інженерії (Engineering) та математики (Mathematics) — для розв’язання практичних завдань.

Наразі проєкт охоплює 250 закладів освіти у 22 областях України. Фінансування здійснюється коштом державного бюджету та міжнародної підтримки, а кожна шкільна команда отримує експертну допомогу в підборі обладнання та зонуванні приміщень.

Раніше ми писали, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15082-д, який гарантує учням 10-х класів 2026/2027 навчального року право завершити 11 клас у своїх навчальних закладах навіть у разі їхньої реорганізації чи зміни статусу на гімназію. Документ також запроваджує спрощену процедуру видачі та переоформлення ліцензій для шкіл на перехідний період до 2027/2028 навчального року. Основний графік реформи НУШ залишається незмінним: повномасштабний перехід на трирічну старшу школу (10–12 класи) відбудеться з 1 вересня 2027 року.