За ігнорування колег – до 6 800 грн штрафу: як закон захищає працівників від бойкоту
18 Листопада 2026, 17:05
Українське трудове законодавство розглядає систематичну ізоляцію працівника в робочому процесі не як побутову сварку, а як повноцінне правопорушення. Якщо колеги чи керівництво навмисно блокують комунікацію, не передають робочі завдання або викреслюють людину з корпоративних чатів, такі дії кваліфікуються як мобінг — і за це передбачена адміністративна та трудова відповідальність.
Про це повідомляют у Державній службі України з питань праці, передає ІА «РеІнформ».
Коли тиша в робочому чаті перетворюється на правопорушення
Межа між звичайною завантаженістю колег і мобінгом проходить там, де починаються умисність, тривалість і шкода для професійної діяльності. Норми статті 2-2 Кодексу законів про працю України прямо поширюються на цифровий простір: листування в месенджерах, електронну пошту та онлайн-наради.
Закон не карає за випадково пропущений дзвінок або суху відповідь під час дедлайну. Проте підставою для притягнення до відповідальності стає системна поведінка, яка руйнує робочий процес або принижує людину:
- Інформаційна блокада: працівнику навмисно не передають дані, файли чи доступи, без яких неможливо виконати завдання.
- Штучна ізоляція: людину регулярно «забувають» додати до робочих обговорень, нарад або профільних чатів.
- Публічне знецінення: систематичні глузування, токсичні коментарі чи приниження професійної гідності в присутності інших учасників команди.
- Підстава під звільнення: створення штучних перешкод у роботі, щоб згодом звинуватити фахівця в невиконанні обов’язків.
Хто і скільки заплатить: система покарань за мобінг
Санкції за цькування на робочому місці закріплені у статті 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розмір стягнення залежить від того, хто саме порушив закон (рядовий співробітник чи керівник/роботодавець) та чи фіксувалися подібні випадки раніше:
- Для звичайних працівників: перше доведене порушення обійдеться у 850 – 1 700 грн штрафу або 20 – 40 годин громадських робіт. Якщо ж цькування вчинене групою колег або повторно протягом року — штраф зростає до 1 700 – 3 400 грн (або 40 – 60 годин громадських робіт).
- Для керівників та ФОП-роботодавців: за перше порушення передбачено штраф від 1 700 до 3 400 грн (або 30 – 40 годин громадських робіт). Максимальний штраф у розмірі від 3 400 до 6 800 грн (або 50 – 60 годин громадських робіт) застосовується при повторному порушенні чи груповому тиску.
Окрім фінансових стягнень, закон передбачає серйозні кадрові наслідки. Якщо суд підтвердить, що керівник особисто цькував підлеглого або знав про мобінг у колективі, але проігнорував ситуацію, власник компанії зобов’язаний розірвати з таким управлінцем трудовий договір. Водночас сам постраждалий працівник у разі звільнення через мобінг має право на вихідну допомогу в розмірі не менше трьох середніх місячних зарплат.
План дій для працівника: як зафіксувати бойкот і захистити себе
Одного емоційного скриншоту для суду чи інспекції недостатньо — важливо продемонструвати системність тиску та його вплив на роботу:
- Архівуйте цифрові сліди: робіть скриншоти листувань із видимими датами, часом та іменами учасників, де видно ваші робочі запити й ігнорування з боку колег чи керівника. Зберігайте службові листи та історію видалення з робочих груп.
- Фіксуйте робочі наслідки: зберігайте завдання, дедлайни та службові записки, які доводять, що через відсутність комунікації ви не могли вчасно закрити проєкт.
- Заручіться підтримкою свідків: колеги, які бачили ситуацію в чатах або на нарадах, можуть дати пояснення під час перевірки чи в суді.
- Подайте письмову скаргу керівництву: якщо тиск іде від колег, офіційно зареєструйте заяву на ім’я директора. Роботодавець несе пряму відповідальність за психологічну безпеку в колективі та зобов’язаний відреагувати.
- Зверніться до Держпраці або суду: якщо всередині компанії проблему не вирішують, подайте заяву до територіального управління Державної служби України з питань праці (інспектори мають повноваження складати адмінпротоколи) або зверніться з позовом до суду для фіксації факту мобінгу та стягнення моральної шкоди.
Раніше, ми повідомляли, що в Україні працівника не можуть покарати лише за те, що він залишив робоче місце під час повітряної тривоги. Водночас керівництво має заздалегідь пояснити персоналу, як діяти та де шукати укриття.