Чому не можна пити антибіотики при застуді й переривати курс: головні правила під час Тижня обізнаності про АМР
20 Листопада 2026, 16:40
Через звички «випити пару пігулок при застуді» або кинути ліки після першого полегшення збудники інфекцій вчаться витримувати терапію швидше, ніж з’являються нові препарати. Під час Всесвітнього тижня обізнаності про антимікробну резистентність (18–24 листопада) медики наголошують: небезпека криється у щоденних дрібницях, але саме в щоденних діях кожен може зупинити втрату ефективності антибіотиків.
Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України, передає ІА «РеІнформ».
Побутові помилки, які непомітно прискорюють стійкість до ліків
Стійкість виробляють не тканини чи клітини людини, а самі мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки, паразити). Проте людина здатна переносячи такі штами передавати їх далі в побуті, лікарні чи транспорті. За оцінками ВООЗ, стійкі бактеріальні інфекції щороку пов’язані з понад 4,7 мільйона смертей у світі, а для України ризик загострюється через терапію тяжких поранень.
У щоденному житті до формування резистентності підштовхують цілком типові рішення:
- Прийом антибіотиків «про всяк випадок» при ГРВІ, застуді чи грипі: вірусні інфекції не реагують на антибіотики, зате під удар потрапляє корисна мікрофлора. Штами з природними мутаціями залишаються без конкурентів, швидше розмножуються і передають гени стійкості іншим бактеріям.
- Самолікування за «старими рецептами» або порадами знайомих: один і той самий симптом (наприклад, кашель чи біль у горлі) може мати іншу природу або потребувати іншої молекули й дозування, ніж минулого разу.
- Недопитий курс після покращення стану: коли температура спадає на другий-третій день, частина збудників ще залишається життєздатною. Переривання лікування дає їм шанс адаптуватися та повернутися вже у стійкішій формі.
- Зміна доз і графіка: пропуск прийомів або самовільне зменшення дози створює для бактерій «тренувальний режим» замість знищення збудника. У підсумку звичні препарати першого вибору слабшають, а за панрезистентності лікарям доводиться працювати за вкрай обмежених можливостей.
Які конкретні кроки варто зробити кожному вже зараз
Щоб знизити ризики для себе, родини й оточення, достатньо впровадити кілька практичних кроків у повсякденну рутину:
- Перевіряти доцільність антибіотика виключно з лікарем: не просити у фармацевта «щось сильніше від застуди» і не починати препарат без огляду та призначення фахівця.
- Витримувати повний курс і нагадування щодо графіка: ставити будильник або нагадування на телефоні на кожен прийом, щоб не пропускати дози, і доводити курс до кінця навіть за гарного самопочуття.
- Не зберігати залишки таблеток для наступних хвороб: не «допивати» відкриті блістери з домашньої аптечки і не передавати чужі антибіотики членам родини.
- Звірити вакцинацію та не ігнорувати базові щеплення: щеплення у дорослих і дітей зменшують частоту інфекційних захворювань і ускладнень, при яких могла б знадобитися антибактеріальна терапія.
- Зробити гігієну рук автоматичною звичкою: ретельно мити руки перед їдою, після відвідування туалету, транспорту чи людних місць, щоб не переносити збудників на шкіру й поверхні.
Куди звертатися та які події відбудуться в Україні до 24 листопада
Кампанія 2026 року проходить під темою «Єдине здоров’я, спільні дії: запобігаймо АМР уже зараз», адже здоров’я людини, тварин і довкілля пов’язане напряму. Якщо виникли симптоми хвороби, сумніви щодо призначених ліків або питання про вакцинацію, варто звернутися до свого сімейного лікаря чи терапевта (або педіатра — для дитини), а у разі гострих невідкладних станів — викликати екстрену допомогу.
У межах Тижня обізнаності в Україні також заплановані дві події:
- Виставка в Київському метрополітені: у наочних ілюстраціях пояснює пасажирам, як виникає резистентність, чому застуда не лікується антибіотиками і до чого веде безконтрольний прийом препаратів.
- III Всеукраїнський конгрес з протидії АМР у Львові (24 листопада): організований Центром громадського здоров’я захід об’єднає лікарів, мікробіологів, епідеміологів, клінічних фармацевтів і науковців для обговорення лабораторної діагностики, епіднагляду, профілактики інфекцій та раціонального застосування антибіотиків.
Нагадаємо, що державна програма «Доступні ліки» допомагає людям із хронічними захворюваннями отримувати необхідні препарати повністю безоплатно або з невеликою доплатою. За час її існування підтримкою скористалися понад 5,5 мільйона пацієнтів, а перелік охоплює понад 1000 назв медикаментів і медичних виробів.