Жестова та писемна: як люди з порушеннями слуху опановують українську мову
30 Вересня 2026, 17:00
Мовний розвиток кожної людини безпосередньо залежить від того, до яких форм спілкування вона має доступ із раннього віку. З нагоди Міжнародного дня нечуючих людей фахівці пояснюють, чому письмове мовлення людей із порушеннями слуху може відрізнятися від звичного, і чому такі відмінності зовсім не означають, що людина «не знає мови».
Про це повідомляє Червоний Хрест України, передає «Ре-Інформ».
Щоб опанувати писемну мову, дитина спочатку повинна отримати доступ до мови як такої. Більшість чуючих дітей засвоюють її через слухове сприйняття: вони чують слова, речення, інтонації та поступово формують уявлення про структуру мовлення. Однак для дітей із порушеннями слуху цей шлях часто є інакшим.
Українська жестова мова — це повноцінна природна мова зі своєю власною граматикою, лексикою та структурою. Якщо дитина з раннього віку має змогу спілкуватися жестовою мовою, саме вона стає для неї першою (рідною). У таких випадках українська писемна мова вивчається та опановується як друга мова.
Оскільки писемна українська для багатьох нечуючих є другою мовою, їхній основний мовний досвід може безпосередньо відображатися у письмі. Наприклад, структура речень або вибір окремих слів можуть відрізнятися від тих, до яких звикли носії усної української мови. Це є одним із природних наслідків різного мовного досвіду.
При цьому досвід мовного розвитку людей із порушеннями слуху не є однаковим. На навички письма та сприйняття тексту впливає низка індивідуальних факторів:
- Вік, у якому виникло порушення слуху.
- Ступінь втрати слуху.
- Доступ до жестової та усної мов із раннього дитинства.
- Середовище, у якому людина зростала.
- Доступ до якісної освіти та мовної підтримки.
Через таку варіативність не існує єдиного універсального способу, у який пишуть люди з порушеннями слуху.
Доступ до мови з наймолодшого віку має критичне значення для розвитку, здобуття освіти та повноцінної участі людини в суспільному житті. Саме тому вкрай важливо забезпечувати людям із порушеннями слуху доступ до інформації та послуг у формах, які відповідають їхньому досвіду.
Жестові мови є повноцінними мовами, а доступ до них — невіддільна складова прав людини на спілкування, освіту та інформацію. Створюючи доступне, безбар’єрне середовище, суспільство допомагає кожній людині бути почутою, незалежно від того, якою мовою вона користується для комунікації.
Нагадаємо, людина з інвалідністю — це особа зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які через взаємодію з різними бар’єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. Процедура встановлення цього статусу має чіткі критерії. Юристи системи безоплатної правничої допомоги (БПД) пояснили ключові умови та механізми цього процесу.