ВАЖЛИВО

Україна як екстериторіальна нація: чому українці за кордоном — не втрачене покоління

8 Жовтня 2026, 13:00

За кордоном перебуває близько 6 млн українців, тому сприймати українську націю виключно в межах території держави дедалі складніше. Один із підходів — формування екстериторіальної нації, коли місце проживання не визначає силу зв’язку людини з країною, а важливими стають громадянство, культурна належність та економічні й політичні зв’язки з Україною. 

Про це в інтерв’ю ІА «РеІнформ» розповіла керівниця напрямку «Демографія і міграція» в Інституті Фронтиру (центр концептуалізації стратегічних викликів в умовах невизначеності та небезпеки) Ольга Духніч.

Війна спричинила масову еміграцію з України. На початку повномасштабного вторгнення основну кількість складали жінки та діти. На сьогоднішній день зростає міграція молодих чоловіків. За словами експертки, за межами України зараз перебуває близько мільйона чоловіків призовного віку.

З огляду на «демографічно негативний сценарій» України через низьку народжуваність, високу смертність та маленьке покоління людей 20+, міграція молодих людей і сімей з дітьми є критичною.

Демографічні тенденції в Україні відповідають загальноєвропейським, але погіршені через війну, — Ольга Духніч

«Але знову таки, це критично, якщо ми продовжуємо дивитися на Україну виключно як на націю в межах кордонів. Якщо ми дивимося на Україну складніше, як на глобальну націю та екстериторіальну націю, яка знаходить, як підтримувати різного типу зв’язки зі своїми громадянами за межами країни, яка йде в Європейський Союз, який є більш інтегрованим, і де людина більш мобільна й може жити в різних країнах, то ми не в такій трагічній ситуації», — зазначила Ольга Духніч. 

Вона додала, що наші люди не вийшли з українського громадянства. Крім того, сім’ї, які народжують дітей за кордоном, доволі часто беруть своїм дітям українське громадянство. 

В  той же час визначити кількість людей, які повернуться в Україну, неможливо. Самі українці за кордоном не знають відповіді на це запитання. Проведені дослідження визначають лише намір і бажання людей. Однак вони доволі рідко корелюють з реальним життям.

«Говорити про те, скільки повернеться сьогодні, дуже складно. Все буде залежати від того, в якому стані перебуватиме Україна як держава після закінчення війни», — підсумувала керівниця напрямку «Демографія і міграція» в Інституті Фронтиру.

Там провели дослідження про мотивацію українців за кордоном щодо повернення додому. Результати показали, що головним фактором є безпека в Україні. Зокрема, це не тільки загальна безпекова ситуація, а й локальна безпека регіону, з якого вони приїхали.

Другий фактор — це наявність перспективи. Мова йде про економіку, в якій можна працевлаштуватися та забезпечити себе, наявність інфраструктури, зокрема для розвитку дітей, можливості отримання медичної допомоги.

Третім фактором експертка назвала верховенство права.

«Для українців, які виїхали за межі країни і які отримали досвід життя в інших правових системах, стало зрозуміло, що може бути інакше. Тому для них потрібна безпека, яка уможливлює економічні перспективи, а ці економічні перспективи будуть справедливими, а права людини забезпеченими. Це ті фактори, на які сьогодні чутливо реагують українці», — підкреслила Ольга Духніч.

За її словами, є ще фактор ідентичності. Це люди, яким хочеться повернутися додому, яким болить Україна — вони впевнені, що приїдуть попри все.

«Але це бажання. Якщо ми подивимося на його реалізацію, то це не завжди співпадає з реальною поведінкою. Це треба мати відвагу, щоб його реалізувати», — уточнила експертка. 

На її думку, Україна досі думає про свою націю і про своє населення в консервативній традиції людей в межах кордонів. 

«Якщо в нас за кордоном перебуває більше 6 мільйонів громадян України, то ми не маємо такої розкоші думати про себе як про націю виключно в кордонах цієї країни. Ми маємо зробити те, що свого часу зробили Хорватія, Ірландія, Польща. Вони кажуть, що їхні нації стали екстериторіальними», — навела приклад Ольга Духніч. 

Вона пояснила це поняття: «Не так важливо, де ти живеш, важливий твій якісний зв’язок зі своєю країною. І ці зв’язки, саме політики цих зв’язків, треба розвивати. Потрібно зрозуміти цю велику українську закордонну спільноту за межами України. Хто з них є діаспорою, хто є носіями українського громадянства, хто є громадянами. Їхній зв’язок з країною через громадянство неможливо спроцентувати і визнати ці категорії українців, як ті, які мають певні права і певні обов’язки перед країною».

На основі досвіду повоєнних країн, які мали велику трудову міграцію в Європі у ХХ столітті, видно, що люди не повертаються так масово, як на це очікує держава. Повернення є складним, дорогим та розтягнутим у часі. 

«Це може зайняти 10, 15, 20 років, коли певна кількість людей набагато менша, ніж виїхала і набагато менша, ніж ми оптимістично звикли думати, покладаючись на дослідження, в яких люди кажуть, що вони обов’язково повернуться після закінчення війни і все ж таки повертаються», — поділилася експертка.

На її думку, Україні важливо системно підтримувати зв’язок зі своїми громадянами за кордоном — розвивати політичні, культурні та економічні зв’язки, визнавати їх частиною української спільноти та забезпечувати можливість залишатися активними суб’єктами життя країни.

Тим часом Міністерство соціально політики, сім’ї та єдності України працює над збереженням цього зв’язку. Для цього створюється мережа Unity Hub, так званих «точок зв’язку з домом», у різних країнах Європи. 

Unity Hub — це центри підтримки українців у країнах Європи, де можна отримати консультації щодо документів, соціальних виплат, пенсій, працевлаштування, освіти, тимчасового захисту та інших державних послуг. Вони також допомагають українцям підтримувати зв’язок з Україною, отримувати інформацію про можливості повернення та реінтеграції, а також проводять культурні, освітні й соціальні заходи для української спільноти за кордоном.

Так, перший хаб було відкрито у Берліні (Німеччина). Другий відкрився у Стокгольмі (Швеція), а третій простір для українців запрацював у Празі (Чехія). Мережу хабів планують розширювати й надалі. 

Читайте також наші матеріали:

Демографія України: як планують сприяти підвищенню народжуваності

Демографія України: як будуть знижувати рівень передчасної смертності

Демографічна політика України: що планують робити для повернення мігрантів