ВАЖЛИВО

Дистанційне навчання в умовах війни: KSE Institute оприлюднив дослідження готовності українських шкіл

10 Листопада 2026, 11:35

В Україні провели аналіз адаптації шкіл до онлайн-освіти під час війни: Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях (KSE Institute) оприлюднив результати дослідження «Організація дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти України в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення». В опитуванні взяли участь 3 248 представників із 65 шкіл України (понад 2,1 тис. учнів, 960 учителів та 122 керівники закладів).

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України, передає ІА «РеІнформ».

Організація освітнього процесу та ключові показники шкіл

Опитування охопило всі області України (крім тимчасово окупованих територій), а для глибшого аналізу до прифронтових віднесли заклади дев’яти областей: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської. 

За даними аналітиків, прифронтові заклади значно випереджають неприфронтові за ключовими показниками структурованості освітнього процесу. Затверджену стратегію дистанційного навчання мають 58% прифронтових шкіл проти 26% неприфронтових. Офіційно призначені відповідальні особи є у 75% проти 43%, єдину цифрову платформу застосовують 67% проти 49%, а розроблені навчальні матеріали для всіх предметів мають 40% проти 9%. Окрім цього, повністю захищеним від кіберзагроз електронне середовище вважають 40% прифронтових і лише 9% неприфронтових закладів.

Розрив спостерігається і в питанні регулярного навчання педагогів для роботи в онлайн-форматі: його забезпечують 37% прифронтових шкіл і лише 6% неприфронтових. Водночас виявлено проблеми з технічним забезпеченням учнів — 50% школярів у неприфронтових регіонах навчаються виключно зі смартфонів, тоді як у прифронтових цей показник становить 18%.

Спільними інклюзивними та ресурсними викликами для всіх шкіл залишаються:

  • Кадровий дефіцит: окрему оплачувану посаду адміністратора цифрової платформи мають лише 10% прифронтових і 3% неприфронтових шкіл;
  • Психологічний супровід: достатньою кількістю фахівців для психологічної підтримки забезпечені 37% прифронтових і 23% неприфронтових закладів;
  • Фінансова нестабільність: повністю стабільним фінансування вважають 30% керівників прифронтових і 17% неприфронтових шкіл.

Також зафіксовано розрив у сприйнятті: 56% учителів вважають, що індивідуалізують навчання, тоді як із цим погоджуються лише 33% учнів.

Рекомендації для МОН та засновників закладів

Аналітики KSE Institute наголошують, що головна відмінність між школами полягає не в техніці чи ресурсах, а в зрілості організації освітнього процесу. 

Для подолання системних прогалин експерти Центру рекомендують Міністерству освіти і науки України та засновникам закладів запровадити зовнішню діагностику готовності шкіл за об’єктивними критеріями, надати школам готовий пакет типових організаційних рішень, закріпити технічне адміністрування як окрему оплачувану функцію та передбачити фінансування ліцензій, кібербезпеки й супроводу.

Раніше ми писали, що Міністерство освіти і науки України розпочало пілотування реформи старшої профільної школи у 150 академічних ліцеях. Третій етап реформи НУШ передбачає відхід від пасивного навчання на користь практичних досліджень, STEM-освіти та самостійного вибору предметів учнями 10–12 класів. Завдяки проєкту Modern Learning Spaces 250 закладів освіти отримують сучасні лабораторії та нове обладнання, а вчителі — академічну свободу та нові підходи до міждисциплінарного оцінювання. Надалі нову модель планується масштабувати на понад 2 000 ліцеїв по всій країні.